Про магазин ➤ Інтернет-магазин настільних ігор Igromaster
Радий бачити Вас на сайті магазину настільних ігор "Igromaster.com"! Мене звуть Віктор Мась, а цей сайт – мій особистий авторський проект.
Все почалося з мого захоплення та хобі, яке потім перетворилося на бізнес.
За часів мого дитинства — не було такої різноманітності ігор, як зараз. Багато ігор, часів СРСР, були, за сьогоднішніми мірками, дуже простими — треба було кидати кубик і пересувати фішку. Все залежало від випадковості, але тоді все одно було цікаво.
Перші ігри були вкладками дитячих журналів і ми їх загравали буквально до дірок.
На все літо мене з братом та двоюрідними сестрами зазвичай відправляли до бабусі з дідусем, у нас там було багато вільного часу і ми грали у різні ігри. Тому в шашки, шахи та карти — я навчився грати набагато раніше, ніж пішов до школи.
Не всі ігри на той час були дуже простими. Наприклад, у мене збереглася гра "Полководець" - свого роду історичний варгейм про війну часів Наполеона. Потрібно було грати за одну з трьох країн (Франція, Австрія, Росія) та захоплювати міста. Спочатку потрібно було купувати війська, а потім пересувати їх за допомогою маршала та генералів. Кожен маршал чи генерал міг віддати наказ і пересунути один із загонів. Кожен із загонів був зі своїми особливостями. Наприклад, кіннота могла стрибати на кілька клітинок вперед, а піхота, як пішаки бити по діагоналі.
А багато ігор ми робили з братом самі, а потім грали з друзями. У першу Монополію – ми грали в середині 80-х. Її намалював брат на картонці, яку вирізав із кришки від коробки цукерок "Вечірній Київ". Потім він її вдосконалив — підприємства на ігровому полі мали акції і вони змінювалися в ціні. Ми навіть малювали графіки змін цін, було дуже кумедно.
Сам я малював Монополію з кількома ігровими полями, кожне з полів було окремою планетою. Між планетами можна було переміщатися та торгувати. Була навіть планета в'язниця, з якої, якщо потрапив туди, було не просто вибратися.
Сам я малював Монополію з кількома ігровими полями, кожне з полів було окремою планетою. Між планетами можна було переміщатися та торгувати. Була навіть планета в'язниця, з якої, якщо потрапив туди, було не просто вибратися.
Але найкращою саморобною грою була гра «Нове Світло». Пам'ятаю ми бачили гру з такою назвою, але не встигли купити (навіть не знаю, в чому була суть тієї гри). І брат вирішив сам зробити гру "Нове Світло". Гра розпочиналася на європейському континенті. Кожен грав за одну із європейських країн. Потрібно було будувати міста та отримувати з них дохід. Дохід використовуватиме для будівництва інших міст, армії та флоту. Флот треба було відправляти на дослідження Америки. Причому її реально потрібно було дослідити - всі клітини цього материка були закриті жетонами. При відкритті кожного з цих жетонів могло щось статися, можна було знайти поселення індіанців або джерело золота. В Америці можна було будувати форти, добувати золото та вести його до Європи. А кораблі дорогою до Європи можна було грабувати. Гра вийшла досить довгою, але дуже цікавою.
Грали ми й у комп'ютерні ігри. Перші ігри були на комп'ютері ZX Spectrum (Сінклер). Дисководу спочатку не було, і ми завантажували їх з касетного магнітофона. Запис на касеті з часом псувався і ми крутили головку магнітофона, щоб з кількох спроб завантажити улюблену гру. Внаслідок чого головка магнітофона була скручена і музику на ньому було слухати неможливо. Графіка в іграх у ті часи була дуже примітивною, але ігри були дуже атмосферними. Кожна гра мала передісторію, причому таку, що включала уяву і робила гру цікавою. До деяких ігор ми малювали карти, щоб їх пройти. А ігри, що особливо сподобалися, я вносив у картотеку у своєму блокноті (писав назву, малював заставку і скріншот гри). Загалом щось схоже я роблю і зараз, коли додаю настільні ігри в каталог сайту "Igromaster.com".
Потім ми перейшли на ігри на комп'ютері IBM. І загалом любов до комп'ютерної гри "Цивілізація Сіда Мейєра" і послужила приводом до створення цього сайту. Так як мені подобалася комп'ютерна гра, то в середині 2000-х я купив собі спочатку Mare Nostrum (раніше називалася "Цивілізація Сержа Лаже", а зараз її перевидали під назвою - "Наше Море"), а потім купив собі "Цивілізацію Сіда Мейєра з мініатюрами». І ось саме за цими двома настільними іграми: спочатку «Цивілізацією Сіда Мейєра з мініатюрами», а потім і "Mare Nostrum" я і вирішив створити сайт на початку 2009 року, а заразом і зайнятися їх продажем. До кінця 2009 року я почав додавати в каталог свого сайту гри компанії "Смарт" (після злиттів вона потім перетворилася на "Світ Хоббі"). На той час про ігри мало хто знав, а інтернет магазини, які їх продавали — можна було порахувати на пальцях.Оскільки я зайнявся продажем ігор, то я згадав ще про один наш із братом проект — книгу гру "Віртуальний детектив". Її почав писати брат разом зі своїми однокурсниками університету в кінці 90-х, а дописав її я на початку 2000-х, після чого ми виклали її у відкритий доступ на сайті book.net.ua в 2004-му році. Я як міг відредагував цю книгу і намалював до неї картинки (обкладинку малював той самий дизайнер, що робив дизайн сайту). Після чого додав наприкінці книги каталог настільних ігор, а потім видав тиражем у 1000 екземплярів у 2012 році. Більшість цих книг я роздав своїм клієнтам, ніж, я сподіваюся, зробив книги ігри і настільні ігри популярнішими.
Дякую, що дочитали до кінця — завжди радий допомогти Вам із настільними іграми!
